BYDGOSZCZ / Звідки виникли назви різних районів давнього міста?

У місті-побратимі Кременчука, польському БИДГОЩІ, багато різних районів: Fordon, Okole, Biedaszkowo, Wilczak, Kapuściska, Smukała, Glinki, Bochanowo, Bartodzieje, Czyzkowko… І це лише деякі з них. Звідки ж виникли їхні назви?

Про це розповів ресурс GazetaPomorska.

Польська назва Околе (Okole) відповідає українському “довкіл”. Вона могла виникнути через те, що води річки Брда та Бидгощського каналу “оточили” маєток, що був розташований у цій місцині, з усіх боків. А німецька назва Schleusenau посилається на замки, розташовані на каналі.

Є ще одна гіпотеза щодо назви цього району. У 1935 році історик Вінсент Славінський опублікував працю під назвою “Babia Wieś, з приміських легенд старого Бидгоща”. І у цей твір він також включив легенду: “Na Okole”.

У легенді йдеться про те, що під час правління короля Сигізмунда III у Бидгощі жив королівський камергер, який мав на острові великий будинок під назвою Młyńska, який він орендував у якогось німецького лютеранця. Він почав карбувати у ньому королівські монети. Оскільки монети не були гідні королівської величності, камергер привіз майстра по дереву Крістофера, аби скористатися його порадою. Але німець не схотів сприйняти святий образ на монеті і через це стався бій. Німецькі містяни втекли на захід по дорозі, відомій як «кругова». Відтоді муніципальна комуна назвала це передмістя – Околе.

Міський район Фордон (Fordon) є найбільшим районом усього округу Бидгощу. Він тривалий час був окремим містом, пов’язаним з річкою Вісла. Фордон – це стара назва податку, що збирався під час виходу на води Вісли: від furda – ford (річка).

Назва району Вілчак (Wilczak) перекладаєтья, як “вовчиця”. Але вовків вона не стосується. Просто століття тому тут в своєму маєтку проживав якийсь шляхтич, що вітав гостей вовками, наповненими вогненним напоєм (вовки – wilkom – це стара польська декоративна посудина). 

Якщо гість отримав привітальний напій від господаря будинку, він мав спорожнити його повністю (звідси німецьке Wilkommen, як привітання; можна порівняти й з англійським “welcome”, ласкаво просимо). Як правило, у вовках подавали пиво або вино. Але кажуть, що шляхтич порушив це правило і давав своїм гостям горілку, яка, мабуть, була такою доброю, що так назвали і увесь район.

Глинки (Glinki) – назва цього району пов’язана з глинистими ґрунтами, знайденими в цій місцевості. Варто згадати, що колишнє ім’я Глинків було Рупієніця. Звідки воно взялося? Напевно, дуже давно рупії, або – гуси, були неприємністю для жителів цих районів.

Смукала (Smukała). Назва цього району також пов’язана з водою. “Смук” – перешийок, або вузька смуга суші серед водойми. Такий перешийок і зараз розташований біля гідроелектростанції у Смукалі.

Бідашково. У колишньому Бидгощі цей район вважався найзанедбанішим та найбіднішим, звідси і назва “Biedaszkowo”.

У давнину райони сьогоднішнього Бочанова (Bochanowo) були переважно вкриті луками та заболоченими ділянками (бочарами). Князі Куяви подарували цю землю двом двоюрідним братам – Войцеху та Марцину. Войцех тривалий час не міг чекати сина. Нарешті хтось порадив йому збудувати на своєму будинку гніздо лелеки (адже, як ми знаємо, саме вони приносять дітей). Але і це не допомогло. Тож, розгніваний Войцех вистрілив з луку у зграю птахів, убивши одного з них. Згорьовані лелеки літали над цією ділянкою цілий день, що помітили проїжджаючі купці. І з подивом зазначии, що “ця місцевість – справжній край лелек”.

Бартодзе (Bartodzieje). Ця частина Бидгоща колись була заселена чисельним пасічниками, тобто бортниками.

Ім’я міського району Цижковко (Czyzkowko) еволюціонувало від Сушкув, Сушкуво, Сушкувка, Шишковка і до сьогоднішнього Цижковко. Спочатку це означало суху ділянку, позбавлену дерев, можливо після вирубки.

Ну, і зрозуміло, що назва Капусцівка (Kapuściska) походить від старопольських часів і означає поля капусти. Яких зараз тут вже явно немає.

49