ОЛІГАРХІЯ / Видання вважає, що правоохоронці “закопують” справу

Справа банку «Фінанси та Кредит» розвалюється на очах, хоча ще в січні 2020-го здавалося, що викрутитися олігарх Костянтин Жеваго вже не зможе. Але проблема не в доказах, а в тих, хто доводить.

У вівторок, 2 червня, Апеляційний суд столиці зняв арешт із акцій компанії Ferrexpo Костянтина Жеваго. Через два дні адвокат бізнесмена повідомив, що цей же суд не виявив підстав і для взяття самого Жеваго під варту, а торішню постанову Печерського райсуду Києва про його арешт скасовано.

Різні розслідування розтрати й розкрадань у банку “Фінанси та кредит” ведуться з 2016-го. Але влітку минулого року в справах намітився очевидний прогрес, а в жовтні тодішній директор ДБР Роман Труба повідомив про те, що підозрюваний Жеваго в розшуку в Україні, й готується його оголошення в міжнародний розшук. У грудні 2019-го суд заочно обрав запобіжний захід для Жеваго у вигляді арешту. А в січні 2020 року наклав арешт і на його частку в компанії Ferrexpo.

І от уже в травні суд знімає арешт із самого Жеваго, бо не вважає, що він може переховуватися від слідства, а надані суду матеріали не містять доказів того, що Жеваго було таки оголошено в міжнародний розшук.

Але журналісти виявили, що в розшук Жеваго слідчі ДБР оголошували не тому, що він переховувався від правосуддя, а тому що вони не могли встановити його місцезнаходження, що абсолютно різні речі. А ще, що слідчий ДБР справді виносив постанову про оголошення Жеваго в міжнародний розшук, от тільки ні Генеральний секретаріат Інтерполу, ні бюро Інтерполу в Україні його чомусь не одержали. І, здається, винуваті тут не поштова служба, і не Інтерпол.

ДБР свідомо грає на боці Жеваго. Саме завдяки старанням його слідчих Жеваго, згідно з матеріалами справи, не переховується від правосуддя й не оголошений у міжнародний розшук, а в судді Апеляційного суду з’явилися залізобетонні підстави зняти з нього арешт в Україні.

А коли вже сам Жеваго не під арештом і не в розшуку, то й підстав для арешту акцій його компанії теж немає, вирішив той же Апеляційний суд, завдяки ДБР.

Історія шахрайства в банку “Фінанси та Кредит” типова для України: пов’язані з власником банку фірми беруть у нього кредити, частково цими кредитами гасять попередні позики, частину грошей виводять в офшори під виглядом оплати фіктивних поставок. І докази цього є, тому не зрозуміло, які можуть виникнути проблеми з доказом зловживань у банку в органів слідства. Крім змови з підслідним, звичайно.

Відомо, що “АвтоКрАЗ” та низка інших компаній так чи інакше були пов’язані або з банком, або з його власником. Банк їх використовував для виведення коштів за кордон. Компанії брали кредити, загалом — майже 4 млрд грн, нібито для оплати товарів. Причому отоварювалися всі вони в однієї компанії — Logistic solution international Ltd. з Британських Віргінських Островів. Укладали контракти з обов’язковою передоплатою, перераховували гроші, а потім контракти не виконувалися, а гроші не поверталися. Все це тривало навіть після того, як НБУ відніс банк до категорії проблемних, установивши низку обмежень, зокрема на операції з інсайдерами або пов’язаними з банком особами.

Костянтин Жеваго стверджує, що навіть якщо в банку й були зловживання, то в усьому винуваті менеджери, котрі за спиною у власника, який ні про що не підозрював, грабували банк. Та тільки всі ниточки в схемах банку приводять не до колишнього голови правління В.Хливнюка й не до його заступника В.Голуба, а до самого Жеваго.

Матеріалів, що дозволяють притягнути Жеваго до відповідальності, цілком достатньо, було б бажання. Обсяг інсайдерських кредитів у банку на момент його банкрутства досягав 76%. Бери будь-який і копай. От лише і ГПУ, і Нацполіція, і НАБУ, і ДБР, копаючись у цій історії, скоріше, закопують справи, а не докопуються до правди.

Історія з Жеваго — у цьому випадку лише один, не наймасштабніший, але красномовний приклад. Сороміцький приклад, який іще раз підтверджує, що нинішня держава загалом, як і кожен її орган окремо, безсилі й безвільні. Приклад, який чітко дає зрозуміти іншим, що безкарність можлива, що вийти сухим із води реально, що вести банківський бізнес можна “як раніше”, потім завжди зможеш домовитися, пише ДзеркалоТижня.

Цілком статтю можна прочитати тут.

35