Один з останніх

Мешканець міста-побратима Кременчука, литовського АЛІТУСА, Вітаутаус КОЛЕСНІКОВАС, є єдиним підписантом Акту відновлення незалежності Литовської Держави у Верховній Раді тодішньої радянської республіки, який і досі проживає в місті.

Напередодні 30-ї річниці відновлення незалежності країни пан Вітаутас дарує своїм друзям копії Акта й фотографії з засідання Верховної Ради, на якому цей акт був прийнятий. Вони свідчать, що цей документ був прийнятий 11 березня 1990 року близько 11 вечора. 

За словами В.Колесніковаса, ніхто не може стерти з пам’яті ці моменти: «Це наша історія, хоча її свідків день у день зменшується».

Коли він почав головувати у створеній міській та районній Раді національно-демократичного руху “Саюдіс” 32 роки тому, то був уже членом сейму республіканського руху, але не міг і подумати, що за два роки його оберуть до Верховної Ради Литви.

Хвиля “Саюдіса” у Литві була настільки потужною, що вже в першому турі 105 його членів із 124, були обрані до Верховної Ради. Серед них був і Вітаутас, що був обраний від Алітуса.

Тепер підписанти Акта про незалежність та колишні члени Першої Ради Міністрів, за словами пан Колесніковаса, збираються кілька разів на рік у столичному Клубі підписантів – 13 січня, 16 лютого, 11 березня та на Новий рік: їхні лави меншають залишилось близько 80 осіб.

Зараз мені 71 рік, – каже колишній алітуський  депутат, – і зараз у мене є запрошення від президента поснідати 11 березня, але через проблеми зі здоров’ям я не зможу бути присутнім.

Колесніковас здивований ставленням нинішнього сейму до підписантів, оскільки орендна плата їхнього Клубу нижча від одержуваної членами сейму на службові витрати. Вдячний долі за те, що одним з перших відновив незалежність Литви, він каже, що після закінчення роботи Верховній Раді йому загрожувало безробіття, оскільки багато підписантів не могли знайти робочі місця.

Підписант від Алітуса розповідаєй, що він також не знайшов роботу в рідному місті, а його робочим місцем став офіс у Вільнюсі – Департамент культурної спадщини. І так впродовж 20 років, аж до виходу на пенсію.

Нинішня політична система в країні не вселяє довіри в підписанта.

Є нові люди, які почали працювати в Сеймі з нуля. Минуло чотири роки, а деякі так і не ознайомилися з державним управління. І тут виною електорат – вони обирають себе, а потім самі й випльовують. У владі занадто багато партій із незрозумілими програмами, а це гірше для людей, які не цікавляться політикою.

Однак підписант вважає, що у Литві все буде добре, оскільки є багато людей, які хочуть працювати, створювати державу, не замислюючись про особисті вигоди.

Сам він був нагороджений Хрестом офіцера ордена Гедімінаса, медаллю Незалежності та Медаллю Добровольця Міністерства національної оборони Литви за заслуги від президента Валдаса Адамкуса. 

Я солдат-доброволець з 13 січня 1991 року. У мене є посвідчення та обмундирування, але зараз нікуди вже не їжджу, – каже пан Колесніковас.

Він закінчив Московський художній університет у 1974 році і у листопаді планує організувати велику виставку своїх картин в Алітуському етнографічному музеї. Це, мабуть, буде останньою виставкою його робіт, адже, за словами підписанта, все минає, передає АlytausNaujienos.

118