Віктор Вихрист: бокс – це моє життя

Боксер-супертяж Віктор Вихрист представляє вагову категорію понад 91 кг. Він є справжньою спортивною гордістю Кременчука. За його плечима – вражаючі перемоги і спаринги з найвідомішими боксерами світу. В інтерв’ю для АVтографа Вихрист розповів про те, як прийшов у спорт і те, де зустрів кохання свого життя.

Перший програш став мотивацією

У бокс Віктор прийшов у 16 років. До цього освоював бойові техніки Брюса Лі. Займатися боксом йому порадив учитель фізкультури.

У дитинстві я захоплювався Кличками, дивився бої Тайсона. А у бокс я пішов випадково – мені вчитель фізкультури порадив. Я пішов, спробував. Спочатку не виходило, а потім завдяки старанням і терпінню все вийшло, – розповідає спортсмен.

Віктор гарно пам’ятає свій перший програш. Він тоді боксував з майстром спорту, хоч і був у боксі всього півроку. Результат був не на його користь.

Я програв достроково в першому раунді. Навіть не зрозумів, що сталося. Це мене підштовхнуло, і я почав посилено тренуватися. Після цього я поїхав у Олександрію на спаринг з ним, і у нас вже була нічия.

Ось так нічия стала початком його відомих перемог. Крім того, Вихрист був спаринг-партнером відомих боксерів. Кличку допомагав готуватися до бою з Джошуа, Поветкіну – до бою з Вахом.

З дружиною познайомився в маршрутці

Дружина підтримує і мотивує нашого чемпіона. З нею він 7 років тому познайомився у… маршрутці. Нині вони виховують маленького сина, йому вже три місяці. За словами боксера, спорт у житті сина буде обов’язково.
До речі, у сімейному раціоні сім’ї Вихристів немає майонезу і всякої хімії. Тільки на Новий рік вони зробили виняток і поставили на святковий стіл салат з крабових паличок.

Улюбленої страви у мене немає, але я дуже люблю пшеничну кашу. Після неї я себе чудово почуваю протягом усього дня. Також їм багато вівсяної каші. Дуже треба багато пити води, в середньому 2,5 літра чистої води, – розповідає Віктор.

Відмінну форму Віктор підтримує на тренуваннях, стабільно раз на день. Нині активності додали і прогулянки з дитиною.
У вільний час спортсмен зустрічається з друзями і читає бізнес-літературу. А от найближчі бої тримає під грифом секретності.

«Моє майбутнє у Кременчуці!»

Успішному спортсмену пропонували роботу в інших містах, однак в його планах тільки рідне місто. Вихрист працює тренером-викладачем комунального закладу фізичної культури і спорту «Кременчуцька міська спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з боксу». Тож під керівництвом чемпіона може вирости не одне талановите покоління кременчуцьких спортсменів:

Я люблю своє місто, Кременчук – дуже дорогий для мене. Я буду завжди виступати за наш Кременчук і піднімати український прапор. Тільки так. Мені пропонували гарні умови і Харків, і інші великі міста. Але для мене пріоритет – це мій тренер, моє місто і моя сім’я, – розповідає Віктор.

67